На початку серпня Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (тобто, STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. А вже наприкінці вересня на громадське обговорення було винесено проєкт розпорядження КМУ «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) на 2020-2027 роки».
Розвиток STEM та впровадження цього методу навчання, починаючи ще з початкових класів. Що важливого в цій Концепції, і чому для України таким актуальним є розвиток шкільної STEM-освіти?
Передусім, пропонуємо нагадати, що таке STEM.
STEM — це загальноприйнята абревіатура, утворена з початкових літер наук, які комплексно поєднуються та інтегровано й невідривно одна від одної вивчаються:
Така система навчання поєднує в собі найважливіші для сучасного життя кожної людини природничі та математичні освітні галузі та сприяє повноцінному розвитку особистості школяра завдяки набуттю компетентностей, формує не лише сприйняття природничо-наукового бачення навколишнього світу, а й життєві цінності дитини. А ще такий підхід до навчання дозволяє з самого дитинства виховати в дитині такі якості та навички, що допоможуть їй у майбутньому стати кваліфікованим фахівцем, який має високу конкурентоспроможність на світовому ринку праці. Саме завдяки цьому цей метод навчання швидко здобув популярність в усьому світі.
STEM-освіта зародилась у США — ще в 90-х рр ХХ ст. І в наш час професії STEM користуються тут найбільшим попитом. Більше того, їх називають професіями майбутнього, небезпідставно вважаючи, що це один із найефективніших підходів до освіти. Адже STEM — це не лише програмування, кодування, інженерія та навички роботи в команді. Це й конкурентні переваги для побудови кар’єри в таких гостро актуальних сферах діяльності як біохімія, біоінженерія, астрофізика, геологія, стратегічний менеджмент.
Цікаво, що зараз найбільшу кількість випускників, що здобули вищу освіту по програмі STEM, мають Китай та Індія. США — лише на третьому місці. Слідом ідуть Росія, Іран, Індонезія, Японія, Австралія, країни Європи. Дослідження показують, що випускники STEM користуються значно вищим попитом серед роботодавців, тож відповідно — отримують значно вищу зарплатню та можуть вибирати для себе сприятливіші умови праці. Розвиток STEM у світі також є однією з пріоритетних цілей стійкого розвитку ООН.
Тож можна зробити однозначний висновок: той факт, що у всіх українських школах до 2027 року планується впровадження STEM-освіти, — безперечний крок вперед для виховання сучасного, компетентного, конкурентоспроможного покоління.
STEM і STEAM відрізняються лише єдиним компонентом: A — Arts, мистецтво.
З розвитком STEM цей метод почав зазнавати критики від тих, хто вважав такий підхід до освіти дещо однобоким: занадто технічним, позбавленим емоційності й креативності. Як відповідь на такі закиди, до природничо-математичного й інженерно-технічного компонентів додалась ще й мистецька складова. Тепер школярі вивчали ще й мистецтво — але, звісно ж, з погляду STEM: електронна музика, комп’ютерна графіка, 3D-дизайн тощо.
Зараз практично не існує чіткого поділу навчання на STEM і STEAM: адже і там, і там є креативна й артистична складова, заохочується творчий погляд на буденні завдання та нестандартні рішення.
Обов’язкове оснащення шкільних STEM-лабораторій і підбір інноваційного обладнання для STEM став справжнім викликом для вчителів у вітчизняних реаліях. Адже потрібно було не лише підібрати відповідне до навчальної програми обладнання, а й швидко зрозуміти, як саме його використовують.
Остаточну версію Наказу МОН, що регулює обладнання навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, було опубліковано 29 квітня 2020 року. Тепер перелік, що вказано в тексті наказу, слугує корисною підказкою для вчителів. У ньому містяться не лише назви обладнання, необхідного для STEM-лабораторій, а й його основні технічні характеристики та необхідні комплектуючі.
До оновленого переліку навчальних засобів і обладнання обов’язково входять:
МОН передбачає модернізацію STEM-освіти та її впровадження на всіх рівнях освіти: початковому, базовому, вищому та профільному й професійному рівнях.
Для успішної реалізації Концепції планується налагодження співпраці з провідними роботодавцями. Розвиватимуться заклади освіти відповідно до вимог ринку праці, щоб школярі отримували не теоретичну освіту, відірвану від реального світу, а корисні та конкурентні практичні вміння і навички.
Значна увага приділятиметься вихованню критичного, інженерного, алгоритмічного мислення, розвиток упевнених навичок оброблення інформації й аналізу даних. На перше місце також ставляться такі компетентісності як цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, а також — навички комунікації та командної роботи.
Схожі статті
Що таке STEM-освіта та навіщо вона потрібна: практичне значення навчання за новим підходом
Впровадження STEM-освіти в українських школах — 3 практичні способи...
Для чого потрібна шкільна STEM-лабораторія, і як її використовувати на уроці ...
Авторизація
Реєстрація дозволить Вам отримати накопичувальну знижку і купити наступне замовлення за більш вигідною ціною
Немає акаунту? Зареєструватись
Реєстрація
Реєстрація дозволить Вам отримати накопичувальну знижку і купити наступне замовлення за більш вигідною ціною
У вас вже є аккаунт? Увійти