Записки практикуючого вчителя. Методи дослідження природи

Які методи вивчення природи ви знаєте?

В курсі природознавства 5-го класу є тема «Методи дослідження природи». Що це таке, та які методи запропонувати п'ятикласникам на практиці, розглянемо далі. 

Які є методи дослідження природи

Для застосування в рамках навчальної програми 5 класу виділяють такі методи вивчення природи:

1. Спостереження
2. Вимірювання
3. Експеримент

Спостереження — це спосіб дослідження природи за допомогою власних органів чуття. Його можна застосовувати як у лабораторних умовах, так і в польових, але він завжди має бути чітко цілеспрямований. Тому обов'язково потрібно попередньо обрати об'єкт спостереження, визначити мету, спланувати тривалість і умови. Також необхідно заздалегідь подбати про обладнання та ретельно зафіксувати отримані результати. 

Вимірювання — цей спосіб передбачає отримання конкретних показників та порівняння їх з еталонним результатом, на основі чого можна робити висновки. Застосування цього методу потребує наявності великої кількості різноманітного вимірювального та лабораторного обладнання, що дозволить отримати точні дані. 

Експеримент — спосіб вивчення природи на основі спеціально створених умов. Проведення експерименту поєднує в собі і спостереження, і вимірювання, тож є найбільш розширеним та інформативним. 

Який метод вивчення природи обрати 

Якщо з розумінням перших двох складових — вимірюванням і спостереженням — в учнів не виникає проблем, то усвідомлення "що таке експеримент" іноді викликає труднощі.

В цій замітці я хочу поділитися своїм способом розкриття цього питання. Пропоную наступні поради:

Перш за все необхідно пояснити учням, що таке гіпотеза, та навести приклади.

Далі вчитель, як варіант робочих гіпотез, пропонує учням побутуючі думки, що електричний теплообігрівач «висушує повітря» (зменшує вологість) та «спалює повітря» (зменшує кількість кисню і збільшує частку вуглекислого газу).

Доцільно поцікавитись в учнів, як можливо підтвердити чи спростувати ці твердження.

Для вирішення поставленої проблеми необхідно провести наступний експеримент: у провітреній класній кімнаті на початку уроку встановити датчики температури, вологості повітря і вуглекислого газу (або кисню) та побудувати графіки змін їх показників протягом уроку (частота вимірів 3-5 разів на хвилину).

Приблизно на середині уроку варто включити калорифер.

В кінці уроку можна пояснити учням, що показники до включення обігрівача є «контролем», яким варто порівнювати отримані дані.

Які висновки потрібно зробити за результатами експерименту

Без висновків жоден експеримент не матиме сенсу. Як показує досвід, учні самостійно можуть проаналізувати одержані результати та зробити правильні висновки, а саме:

1. після включення калориферу температура в кімнаті починає зростати швидше,
2. в цій точці спостерігається стрімке зменшення вологості повітря,
3. тенденція до накопичення вуглекислого газу практично залишається незмінною. 

Таким чином, отримані дані дають нам підстави вважати, що гіпотеза про «висушування повітря» є вірною, а гіпотеза про «спалювання повітря» є хибною.

Отримавши успішний досвід з цією демонстрацією у 5 класі, я провів її в старших класах і результатами був задоволений. Як показує практика, учні завжди з цікавістю ставляться до подібних експериментів, а навчання з елементами зацікавлення проходить легше та приємніше для обох сторін цього процесу.

Де взяти обладнання для вимірювання показників 

Дуже зручно й просто проводити експерименти з цифровими датчиками Vernier — вони одразу готові до роботи, дозволяють отримати дуже точні дані та легко синхронізуються з іншими пристроями для передачі отриманих показників. 

Окрім того, вони дозволять урізноманітнити способи проведення уроків з природознавства, адже не потребують стаціонарних джерел живлення, а тому придатні до застосування і в шкільних стінах, і в умовах природи. Бажаєте дізнатися більше? Телефонуйте до нашого відділу продажів за подробицями або переходьте в розділ з обладнанням для біології, де є все необхідне згідно з актуальними рекомендаціями МОН.