Аналіз тенденцій та прогнози змін в українській освіті на 2021 рік 

2020 рік в освіті у всьому світі минув під знаком обмежень, викликаних пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Це суттєво змінило підходи до навчання.

Для предметів, які потребують набуття учнями досвіду безпосередньої практичної роботи — наприклад, мистецьких дисциплін, виробничих спеціальностей чи природничого циклу — переведення навчання на дистанційну форму мало суттєвий негативний вплив.

Але разом з проблемами освітня криза-2020 подарувала й нові можливості для розвитку.

Цього року в Україні нарешті ухвалено Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, яке дозволяє комбінувати очну та дистанційну форми навчання — а отже, навчальний процес відбуватиметься системніше й більше не перериватиметься через сезонні збільшення захворюваності на грип чи інші непередбачувані обставини.

Рік, що минає, запам’ятався також й іншими освітніми тенденціями.

7 освітніх тенденцій 2021

  1. Навчання стає технологічнішим.
  2. STEM перетворюється на STEAM.
  3. Роль вчителя змінюється.
  4. Особистісно орієнтований підхід до кожного учня.
  5. Штучний інтелект — нові можливості.
  6. Цифрове середовище: безпека і ще раз безпека.
  7. Навчає не тільки школа.

Навчання стає технологічнішим

Дистанційне навчання — це передовсім технології. Якщо в школі немає підключення до якісного Інтернету, а вчитель не забезпечений ноутбуком з веб-камерою, планшетом чи смартфоном, немає сенсу говорити про будь-які нові методики, курси підвищення кваліфікації чи ресурси з навчальним контентом.

Як би прикро це не звучало, але в Україні досі актуальна проблема доступу шкіл до Інтернету.

За дослідженням Міністерства цифрової трансформації, проведеним влітку 2020 року, 40% українських шкіл не мають підключення до якісного Інтернету, який би міг задовольнити навчальні потреби (тобто за оптоволоконною технологією зі швидкістю не менше 30 Мбіт/с).

В той же час світовою тенденцією є покриття Інтернетом не лише шкіл, але й інших просторів, де діти також можуть навчатися: шкільних автобусів, пришкільних майданчиків та парків, спортивних клубів тощо.

Отже, задача №1 для української освіти — забезпечення навчальних закладів безперешкодним доступом до Інтернету та хоча б мінімально необхідним комп’ютерним обладнанням

Іншим суттєвим викликом дистанційної форми роботи є зменшення концентрації уваги в учнів через надмірність цифрової інформації. Відтак на передній план виходять методики навчання із залученням якісних візуалізацій матеріалу, більшої діалогізації навчального процесу та побудови наскрізних «сюжетних» ліній як на уроці, так і під час вивчення теми чи розділу в цілому.

Водночас шкільні класи розширилися за межі стін навчальних закладів, з’явилося більше можливостей для взаємодії з колегами та іншими учнями в будь-якому кінці світу, проведення віртуальних екскурсій в найвизначніших місцях культури й історії. 

STEM перетворюється на STEAM

Ще одна чітка тенденція, яка окреслилася в 2020 році — перетворення STEM-підходу на STEAM: коли в навчальному процесі з наукою й технологіями STEM-напрямку інтегрується ще й мистецтво. Це потребує нових ідей в організації освітніх просторів — все більше шкіл створюють розумні кампуси чи освітні хаби. До прикладу, такий освітній осередок активно розбудовує найкраща вчителька хімії 2020 року за версією премії Global Teacher Prize Ukraine Наталія Зима.

Створення подібних центрів освіти передбачає інтеграцію високотехнологічного мультимедійного обладнання, програм віртуальної реальності, технологій 3D, цифрових класів, лабораторії з дизайнування та виробничих приміщень для розв’язування комплексних навчальних проблем.

Роль вчителя змінюється

Вчитель давно вже перестав бути єдиними джерелом знань, і нові тенденції лише актуалізували цю проблему, адже педагоги, так само, як учні з батьками, виявилися дезорієнтованими в непередбачених умовах роботи.

Тому природним чином пришвидшився перехід від викладання до фасилітації (тобто наставництва), коли вчитель виступає не ретранслятором інформації, а передовсім організатором колективного розв’язування навчальної проблеми: мотивує дитину до самовдосконалення, особистісного зростання, модерує процес розкриття її індивідуальних здібностей, і водночас разом з учнями сам навчається відповідати на виклики часу.

Важливою особливістю дистанційного навчання, що також позначається на роботі вчителів, є більше залучення батьків в навчальний процес дітей. Тепер вони мають змогу частіше спілкуватися з педагогом, навіть особисто відвідувати дистанційні уроки. Отже, вчителі під час підготовки до занять мають враховувати і цей фактор.

Відповідно зростає попит на навчальний контент, який був би однаково цікавий дітям та дорослим. А для його створення вчитель потребує постійного підвищення кваліфікації з цифрової грамотності й методик ефективної онлайн-взаємодії. 

Особистісно орієнтований підхід до кожного учня

З цифровими можливостями все реальнішим завданням стає визначення індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Модульний підхід до побудови курсів та автоматизація навчальних процесів, коли рутинну роботу замість вчителя може виконати спеціальна програма, дозволяють налаштовувати будь-який урок під індивідуальні особливості користувача. 

За прогнозами, невдовзі повсякденною реальністю освітнього процесу стануть застосунки з автоматичного визначення індивідуальних програм покращення ефективності навчання — на зразок, як це відбулося в професійному спорті після розроблення системи SPEDAS, що на основі великої кількості статистичних даних вибудовує індивідуальні заходи з покращення гри для кожного спортсмена. 

Штучний інтелект — нові можливості

Чат-боти в сфері підтримки та надання послуг вже сьогодні є радше правилом, ніж винятком. З удосконаленням технологій нейромереж їхнє поширення спостерігається і в освіті. Штучний інтелект навчився розпізнавати мову, проводити діагностику захворювань, керувати автомобілем, генерувати тексти, тому не дивно, що він швидко навчається також і навчати. Одним з найкращих свідчень ефективності такого навчання є успіх платформи з вивчення мов за допомогою штучного інтелекту duolingo.com.

В багатьох школах Європи та США з метою персоналізації навчання та зменшення адміністративного тягаря на вчителів вже використовуються різноманітні платформи на основі штучного інтелекту.

Ще одним аспектом застосування штучного інтелекту в освіті стає автоматизоване управління школою: системами енергоспоживання, безпеки тощо. Поширення зокрема набуває технологія IoT — інтернету речей, коли до системи підключають все більше приладів. Це дозволяє сканувати обличчя осіб в навчальних приміщеннях та на пришкільній території, відстежувати перебування учнів, рух шкільних автобусів, контролювати витрати енергоресурсів, дистанційно керувати приладами.

Цифрове середовище: безпека і ще раз безпека

Закон України «Про захист персональних даних» гарантує недоторканість особистих даних. Але на практиці шкільні комп’ютерні системи виявилися не достатньо підготовлені до кількаразового збільшення інформаційного потоку. Для підвищення рівня безпеки під час обміну цифровими даними провідні країни світу почали впроваджувати в освіті технологію блокчейнів, яка раніше була поширена в системі криптовалют. Школи також забезпечують багаторівневими системами автентифікація користувачів та додатковими програмами захисту.

Наприклад, для закладів освіти існують спеціальні безпекові додатки LearnSafe та Kajeet. Ці застосунки сканують екрани шкільних моніторів на предмет небезпечного вмісту, способів зламу та обходу проксі-серверів. В режимі реального часу відстежуються можливі проблеми та ризики щодо булінгу, знущань, проявів расизму, поширення порнографії та зброї, самогубств чи зумисного нанесення тілесних ушкоджень, нецензурної лексики.  

Навчає не тільки школа

В 2020 році школа перестала бути саме місцем навчання, а тому було втрачено дві її основні суспільні переваги — доступ до великої бази вартісних матеріальних засобів навчання та навчання через живе спілкування. Природно, що за таких умов суттєво зріс попит на віртуальні ресурси, які змогли запропонувати користувачам корисний навчальний контент. І це спричинило кілька важливих змін в галузі:

  1. відбулася гейміфікація навчання;
  2. зросла роль відео та анімації в навчанні, причому попитом користуються як відео в реальному часі, так і офлайн;
  3. соціальні мережі (передовсім YouTube, Faсebook, Telegram) трансформувалися в один із каналів навчання;
  4. навчальні матеріали розширили сегмент вірусного контенту (інформація, що набуває швидкого й масового поширення);
  5. зросла популярність освітніх подкастів;
  6. навчальна інформація стала частиною базових комплектацій ґаджетів (наприклад, Сhromebook).

Таким видався 2020 рік в освіті. Було складно й непередбачувано. А проте разом ми спромоглися знайти гідні відповіді на нові виклики — і це дозволяє дивитися в рік 2021 з упевненим оптимізмом!

 

Схожі статті

Практичні поради щодо проведення практичних робіт з використанням сучасного обладнання та нових методик навчання від вчителів та методистів практиків

Як підготувати учнів до ЗНО з математики 2021? Скористайтеся корисними порадами від вчителя-практика...

Практичні поради щодо проведення практичних робіт з використанням сучасного обладнання та нових методик навчання від вчителів та методистів практиків

7 освітніх тенденцій 2021: зміна ролі вчителя, STEAM-підхід і нові технології в навчанні

Практичні поради щодо проведення практичних робіт з використанням сучасного обладнання та нових методик навчання від вчителів та методистів практиків

Огляд методик проведення дистанційних та лабораторних робіт за допомогою доступних технічних засобів...