Яким має бути кабінет географії в сучасній школі

Міжнародні стипендії, стажування, конференції, програми обміну, спільні дослідження, робота за кордоном, подорожі — це об’єктивні реалії нашого часу, що надають сучасним учням та студентам безліч можливостей для розвитку. А тому географія давно вже є не просто предметом, що описує Землю за умовними позначеннями на картах, а живим життєвим досвідом школярів.

Отже, розширити й систематизувати цей досвід, навчити розрізняти в хаосі інформаційного шуму важливі закономірності розвитку сучасного світу, знаходити зв’язки між подіями та явищами, які на перший погляд можуть видаватися відокремленими, — це все завдання навчально-виховної роботи на уроках географії в школі. А реалізувати весь потенціал цього шкільного предмета для виховання дитини як дорослої освіченої особистості, що володіє важливими конкурентними компетентностями, можливо тільки на базі якісно оснащеного кабінету — причому кабінету, в якому навчатися було би не лише комфортно, але де міг би падати дощ і сніг, віяти вітер, світити сонце та сяяти зорі...

Облаштовуємо освітній простір у стінах шкільного кабінету  

Географія — наука жива й предметна, а тому для її пізнання потрібно мати повноцінну базу для практичної роботи на місцевості, досліджень рельєфу, атмосферних явищ, адміністративного устрою й соціально-економічного розвитку регіону, роботи з картами, атласами, схемами, вивчення абстрактних географічних понять і моделей, аналізування й прогнозування загальносвітових процесів. Вивчення цього навчального предмета в школі дозволяє дітям вже сьогодні оволодівати компетентностями майбутнього: вчитися мислити креативно й екологічно, аналізувати проблеми, працювати в команді, ухвалювати спільні рішення, брати на себе відповідальність за розвиток держави й планети в цілому. Отже, створення спеціалізованого предметного кабінету в школі має забезпечити умови для організації навчально-виховного процесу таким чином, щоб він відбувався за оптимального балансу між практичними та теоретичними аспектами вивчення географії.

Крім того, в сучасних умовах відкритого суспільства кабінет географії має бути орієнтованим не лише на вивчення власне географії, а й стати повноцінним майданчиком для розвитку в школі STEM-освіти, комбінованих факультативів, дискусійних клубів, становити інтеграційну частину цілісної загальношкільної лабораторії з комплексного вивчення актуальних природничих та соціально-економічних проблем, проведення науково-дослідної роботи.

Під час ознайомлення з цим документом відразу впадає в очі, що в Типовому переліку є лише один різновид цифрового обладнання з географії — цифрова метеостанція. Це багатофункціональний прилад, що здатен неперервно фіксувати й зберігати інформацію про стан усіх параметрів атмосфери (температури, тиску, вологості, швидкості вітру тощо), а відтак робити прогнози на основі цих даних. Та попри універсальність цифрової метеостанції, обсяг вивчення географії в школі не варто обмежувати технічними функціями виключно цього приладу. Вчителеві географії в практичній роботі слід звернути увагу на потенціал і того сучасного цифрового обладнання, що може бути класифіковане для інших кабінетів.

Під час досліджень з географії, так само як і на уроках фізики, хімії чи біології, в пригоді можуть стати універсальні цифрові вимірювальні комплекси. Адже датчики gps, температури, тиску, ультрафіолетового та радіоактивного випромінювання, рівня кисню та вуглекислого газу, швидкості вітру, рівня освітленості тощо — це не вузькоспеціальні прилади для вивчення якогось одного предмета, а широке поле можливостей для комплексних досліджень природних явищ у всіх їхніх проявах.

Крім цифрового обладнання, на уроках природознавства та географії дитина повинна якомога частіше контактувати з реальними об’єктами вивчення, як-от гербаріями, колекціями мінералів тощо — такий досвід безпосереднього пізнання нічим не замінити. Але варто застерегти вчителів від використання таких навчальних предметів задля створення антуражу та естетичної привабливості кабінетів — наочні засоби навчання географії мають бути справді навчальними об’єктами, а не музейними експонатами. Учень повинен розуміти, що в цьому просторі географії він є справжнім дослідником та може працювати, не боячись щось ненавмисно пошкодити. Отже, кожний елемент кабінету має забезпечувати умови для активної співпраці та сприяти реалізації діяльнісного підходу в навчанні.

На сьогодні географічна наука є одним з найбільш нестабільних предметів — через постійні політичні, економічні й соціальні зміни в Україні та світі. Тому наочне обладнання кабінету географії потребує регулярного оновлення. Сприяти цьому, поряд з реальними об’єктами, може інтерактивне мультимедійне обладнання та відповідне програмне забезпечення. Вчителеві варто подбати про доцільне використання альтернатив друкованих карт, плакатів, схем, моделей-муляжів — якісних цифрових наочностей — там, де контакт з матеріальним засобом пізнання не дає ніяких переваг для навчання.

Проводимо уроки просто неба: можливості сучасного обладнання

Особливо важливою частиною кабінету географії в контексті практичного опанування цієї науки є облаштування на пришкільній території географічного майданчика. Створення такої спеціалізованої навчальної зони сприяє формуванню в учнів стійких географічних уявлень, розумінню понять та закономірностей цієї природничої науки — через проведення дослідницьких робіт та метеорологічних спостережень.

Географічний майданчик як засіб навчання здатен забезпечити реалізацію й ширших міжпредметних дослідницьких проєктів, стати базою для проведення польових робіт з усіх природничих дисциплін та навчальної роботи в початковій школі. Така дослідницька територія — важлива складова екологічно-розвивального середовища. Тут діти навчатимуться роботі з метеорологічними приладами, техніки спостережень та методики оброблення результатів. Географічний майданчик має забезпечити всі умови для проведення спостережень за погодою, сезонними явищами, мікрокліматом на пришкільній території, а також для практичних занять з топографії. З цією метою його оснащують:

1. цифровою метеостанцією,
2. опадоміром,
3. ґрунтовим щупом-термометром,
4. екліметром,
5. румбічнем кільцем,
6. гномоном,
7. снігомірною рейкою,
8. сонячним годинником,
9. компасом,
10. рулеткою та іншим обладнанням.

Таким чином, географічний майданчик, оснащений спеціалізованими метеорологічними приладами та обладнанням з кабінетів інших природничих дисциплін, має стати живою лабораторію просто неба, логічною складовою не тільки кабінету географії, але й невід’ємною частиною загальношкільного навчально-дослідницького комплексу з кількох дисциплін.

Отже, створюючи сучасний кабінет географії в школі, слід проєктувати його як відкритий дослідницький простір, що оснащений інтегрованою системою взаємопов’язаного навчального обладнання, засобів і технологій, які сповна відповідають вимогам часу та спрямовані на забезпечення високої ефективності навчання. Своєю чергою, рівень технічної оснащеності кабінету географії зобов’язує й вчителів до удосконалення власних форм і методів навчання, стимулює до підвищення якості своєї роботи задля розвитку особистостей учнів, рівня їхньої креативності та ініціативності.