Що змінилося в НУШ: результати впровадження освітньої реформи

2019 — 2020 навчального року ГО «Центр підтримки освітніх реформ» спільно з Командою підтримки реформ МОН за ініціативи Міністерства освіти і науки України та за підтримки Швейцарської агенції розвитку співробітництва та міжнародного фонду «Відродження» провели комплексне дослідження ефективності впровадження освітньої реформи в Україні.  

Моніторинг регулювався наказом Міністерства освіти і науки України №1274 від 8 жовтня 2019 року «Про затвердження програми проведення моніторингового дослідження впровадження реформи “Нова українська школа” у закладах загальної середньої освіти».

Результати першого етапу моніторингу

У проведенні першого етапу моніторингу брали участь 150 закладів освіти (фактично — 149, адже адміністрація однієї школи відмовилася від проведення дослідження):

1. 25 пілотних шкіл, які проводять апробацію нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти;
2. 30 спеціалізованих шкіл – гімназій, ліцеїв, шкіл-колегіумів, навчально-виховних комплексів, у складі яких є початкова школа;
3. 95 непілотних загальноосвітніх шкіл та НВК.

В межах моніторингу експерти провели спостереження за 546 уроками з різних навчальних предметів:  

• української мови та/або літературного читання — 220 уроків, 
• математики — 133 уроки,
• курсу «Я досліджую світ» або з природознавства/основ здоров’я/трудового навчання — 125 уроків. 

Важливо було отримати повну картину впровадження освітньої реформи, зрозуміти ставлення до змін вчителів та учнів, батьків (як важливих учасників освітнього процесу), директорів закладів освіти (як основних джерел трансляції змін і нововведень для учителів і батьків). Щоб отримати максимально об’єктивну оцінку, було розроблено три типи інструментів для збору інформації:

1. Компетентнісні завдання, які поділялися на 2 типи: спочатку група учнів працювала над структурованим завданням, пізніше виконувала творче завдання.
2. Форми спостереження: за виконанням компетентнісного завдання, за роботою учнів на уроці, за проведенням уроку вчителем. 
3. Анкети та опитувальники: анкета учня, анкета самооцінки учня (заповнювалася після виконання компетентнісного завдання), анкета вчителя, анкета для батьків, форма опитування для керівників закладів освіти.

Що змінилося для учнів НУШ

Позитивні результати помітні вже за даними першого етапу моніторингу впровадження освітньої реформи. Представники МОН зазначають, що учні пілотних шкіл показують на 10% кращий результат за такими наскрізними вміннями: співпраця, ухвалення рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність і творчість. 

Експерти відзначають, що учні пілотних класів і спеціалізованих шкіл помітно активніше залучені до процесу пізнання, ніж у закладах загальної середньої освіти, що навчаються за старими стандартами. 

Що кажуть педагоги? 

1. Новий підхід до викладання в НУШ підтримують більшість опитаних вчителів. 
2. Позитивне ставлення до НУШ і в керівників закладів освіти — в середньому 8,2 балів із 10. 
3. 99% директорів переконані, що зміни, передбачені НУШ, здатні покращити якість шкільної освіти в Україні. 
4. 99% директорів вважають, що реформа НУШ продовжуватиметься і далі, повною мірою або принаймні частково.

Серед позитивних змін у педагогічній складовій НУШ директори відзначають новий зміст освіти, зміну освітніх стандартів (40%), більшу свободу педагога (40%), дитиноцентризм (39%), педагогіку партнерства (29%), сучасне освітнє середовище (29%), а також нову структуру, нові форми і методи роботи із дітьми (23%). В управлінській складовій, на думку керівників, найбільше позитивних змін відбулося в децентралізації, більшій автономії закладу освіти (59%), справедливому фінансуванні (27%), зміні стилю управління закладом на більш демократичний (13%) та зменшення документообігу (3%).

Батьківська думка також має значення

Майже 2,5 тисячі батьків третьокласників із пілотних, спеціалізованих і загальноосвітніх шкіл взяли участь в опитуванні. 

Минулого року батьки школярів НУШ висловлювали певні побоювання щодо організації навчання в початкових класах в ігровій формі та відсутності звичного формату оцінювання знань. За результатами попередніх досліджень МОН, близько чверті батьків були незадоволені знаннями, навичками та вміннями, які отримували їх діти в Новій українській школі. 

Дані, отримані за допомогою моніторингу, оптимістичні — ще більше батьків почали позитивно оцінювати нововведення НУШ: 

1. батьки учнів пілотних шкіл — 81%, 
2. батьки учнів спеціалізованих закладів — 55%, 
3. батьки учнів загальноосвітніх шкіл — 51%. 

Але 49% батьків учнів пілотних шкіл усе ще вважають, що у шкільному житті їхніх дітей бракує оцінювання за чіткими критеріями.

Також цікаво, що з усіх принципів НУШ, зазначених в анкеті, батьки третьокласників найбільше підтримують дитиноцентризм, виховання на цінностях та педагогіку партнерства. 

• 94% опитаних батьків цілком згодні з тим, що учитель має ставитися до дитини з повагою, 
• 89% батьків згодні, що у кожної дитини є природні здібності та таланти, 
• 86% батьків переконані, що дитину треба оцінювати не в порівнянні з іншими, а відносно її власного прогресу, 
• 80% батьків вважають, що вони повинні брати активну участь у шкільному житті дитини. Але, разом із тим, допомагати дитині з виконанням домашніх завдань цілком згодні лише 58%.

Рекомендації за результатами моніторингу

Важливою проблемою, яку відзначили експерти, стала наповнюваність класів. Причому, недоліком для ефективної організації навчального процесу є як занадто велика кількість учнів у класі (понад 30), так і занадто мала (20 і менше). 

Проблеми організації навчального процесу в переповнених класах були очевидними й раніше: вчитель не встигає якісно попрацювати з кожним учнем, занадто високий рівень шуму під час уроку, учні швидше втомлюються та мають гірший рівень комфорту на робочому місці тощо. А от про особливості організації навчання в класах з невеликою кількістю учнів говорять значно рідше. Цей аспект переважно стосується сільських шкіл — в містах шкільні кабінети, зазвичай, переповнені. Виявилося, що в класах, де навчається 20 і менше дітей, учитель надає перевагу загальнокласній роботі: ця форма організації навчального процесу простіша для утримання дисципліни та позбавляє ризиків передачі контролю над проведенням уроку від вчителя до учня. При такому підході робота в групах і в парах, як це передбачає концепція НУШ, суттєво недооцінюється. На думку експертів, це може призвести до значного зниження навичок автономної роботи учня та знизити якість формування наскрізних умінь, передбачених Державним стандартом початкової освіти.

А от у класах із наповнюваністю понад 30 учнів усі форми організації навчального процесу збалансовані: роботі в групах і парах приділяється достатньо уваги. Однією з причин, на додачу до свідомого дотримання педагогами філософії НУШ, вважається те, що вчитель не має можливості для втримання на собі уваги понад 30 дітей протягом довгого періоду часу, тож він більш охоче організовує для учнів процес групової самостійної роботи. 

• Роботі учнів у парах та невеликих групах (для розвитку вміння автономно приймати рішення без безпосереднього контролю вчителя) на уроці відводиться близько 5 хв.
• На роботу в парах у пілотних школах відводиться вдвічі більше часу, в порівнянні з закладами загальної середньої освіти та спеціалізованими школами. 
• У пілотних школах робота учнів у групах триває майже в 2,5 рази довше, ніж у спеціалізованих школах, і в 2 рази довше — порівняно із закладами загальної середньої освіти. 
• Майже дві третини уроку (близько півгодини) учні початкових класів зайняті видами адаптивної активності: слухають учителя, працюють у зошитах і з підручником, беруть участь у перевірці знань тощо. 
• Неадаптивна активність (творчі заняття, дослідницька активність, дидактичні ігри, проявлення емоцій тощо) займає лише 10 — 13 хвилин уроку. З них на виявлення власної ініціативи відводиться менше хвилини.  

Окрім того, виявлено, що у навчальних закладах, розташованих у сільській місцевості, у класах з наповнюваністю учнів до 20 осіб, а також у закладах загальної середньої освіти вчитель частіше використовує такий спосіб взаємодії з учнями як домінування/конфлікт.

Експерти вважають, що такий розподіл активностей на уроці свідчить про брак умов для розвитку творчого потенціалу школярів та рекомендують знайти шляхи врегулювання цієї проблеми. Передусім, розробити методи організації рівномірного поділу учнів на класи та привести наповнюваність класів у відповідність до закону «Про повну загальну середню освіту» — до 30 учнів.

Наразі близько 19% вчителів змушені працювати в переповнених класах, а реальний стан шкільних приміщень, на жаль, не надає можливості для практичної реалізації рекомендації щодо регулювання наповнюваності. А от приділяти більше уваги роботі в групах і парах і заохочувати учнів проявляти себе може кожен вчитель — варто лише трохи переглянути звичні методи організації навчального процесу. Як мінімум, звернути увагу на наступний факт: майже третина опитаних учнів вказали в анкетах, що дуже рідко отримують від учителів похвалу за успіхи.

Окрім того, експертами було надано розгорнуті рекомендації щодо професійного розвитку директорів шкіл, навчання та професійного розвитку вчителів, методики викладання та навчально-методичного забезпечення педагогів та системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Також рекомендовано оптимізувати розподіл державних субвенцій на покращення матеріально-технічного забезпечення закладів освіти: це допоможе посприяти своєчасному надходженню коштів для закупівлі обладнання й навчально-методичного забезпечення шкіл.

Подальші перспективи розвитку НУШ

На 2020 — 2021 навчальний рік заплановано проведення другого етапу дослідження. На відміну від 2019 — 2020 року, в ньому візьмуть участь лише третьокласники, які навчатимуться за програмами, розробленими на основі Державного стандарту початкової освіти 2018 року. Порівняння даних дослідження 2019 та 2020 років дасть змогу зробити висновки щодо успішності реалізації запланованих нововведень у початковій школі. 

Крім того, заплановано впровадження Держстандарту базової середньої освіти та перехід до третього етапу НУШ — реформування профільної середньої освіти. 

Що потрібно знати про новий Держстандарт базової середньої освіти?

На другому етапі НУШ (2019-2022 рр) передбачено запровадження нового стандарту базової освіти. Наразі проєкт активно обговорюється та вдосконалюється. Після винесення нового стандарту базової освіти на громадське обговорення, було отримано більш ніж чотири сотні пропозицій, і наприкінці вересня 2020 року було опубліковано дещо видозмінений документ.

Продовження обговорення нового Держстандарту заплановане на травень 2021 року — в онлайн-форматі. Після цього Держстандарт обговорить Колегія МОН, а в червні 2020 року планується розгляд документа на засіданні уряду.

Базова середня освіта матиме наступні цикли:

• адаптаційний (5—6 класи),
• базового предметного навчання (7—9 класи).

Це дасть змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями.

Як і в молодшій школі, здобувачі базовою середньої освіти будуть зосереджені на компетентісному навчанні, опановуючи: 

• учень має здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо;
• здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
• відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження;

• здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії;
• здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;
• відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою;
• відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації;

• здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; 
• моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; 
• усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини;

• формування наукового світогляду; 
• здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; 
• набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; 
• розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

• здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; 
• відкритість до нових ідей; 
• ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; 
• спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

• усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;

• впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; 
• здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності;

• здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; 
• спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна;

• спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію;
• виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; 
• дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; 
• дотримання здорового способу життя; 
• розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; 
• спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності;

• наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; 
• здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; 
• прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;

• ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; 
• здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; 
• уміння розв’язувати проблеми; 
• готовність брати відповідальність за прийняті рішення; 
• здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо.

Освітні галузі в 5-9 класах: 

1. мовно-літературна (МОВ);
2. математична (МАО);
3. природнича (ПРО);
4. технологічна (ТЕО);
5. інформатична (ІФО);
6. соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО);
7. громадянська та історична (ГІО);
8. мистецька (МИО);
9. фізична культура (ФІО).

За словами очільниці МОН, Любомири Мандзій, реформа НУШ для 5-9 класів розпочнеться 2022 року. А початок пілотування нового стандарту заплановано на вересень 2021 року. 

Третій етап НУШ: 2023-2027 рр.

Після того, як завершиться розробка нового стандарту базової середньої освіти, і нинішні третьокласники підуть до п’ятого класу НУШ, планується розпочати підготовку до змін у профільній середній освіті. 

Для неї передбачено також два цикли. Також старшокласники матимуть змогу на власний розсуд обирати з-поміж двох спрямувань навчання:

1. Академічне — поглиблене вивчення окремих предметів, подальше спрямування на навчання в університеті.
2. Професійне — поряд із здобуттям загальної середньої освіти забезпечується отримання першої професії. При цьому можливість продовження освіти не обмежується. 

Профільну середню освіту за професійним спрямуванням учні, як і раніше, здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах. Також заплановано важливе нововведення: здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням буде здійснюватися в академічних ліцеях — окремих закладах освіти. Планується створення мережі академічних ліцеїв на зразок мережі професійних ліцеїв. А це означає, що третій ступінь школи буде відокремленим від другого ступеня.