Знову дистанційне навчання. Тринадцять уроків березня

Все більше шкіл в Україні вимушено повертаються до дистанційних форм роботи. Цього разу, ймовірно, надовго. Як запровадити віддалене навчання так, щоб не постраждала якість освіти учнів? — В пригоді стануть експертні поради на основі досліджень PISA.

Ще навесні, з початком коронавірусної кризи, експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) підготували звіт «Моделі дієвих відповідей освітньої системи на виклики, пов’язані з пандемією захворюваності на COVID-19 в 2020 році». В документі було проаналізовано ситуацію з переходом на дистанційне навчання в майже ста країнах та, ґрунтуючись на останніх масштабних дослідженнях PISA (за 2018 рік), розроблено рекомендації щодо впровадження ефективних підходів до освіти в нових реаліях. Схоже, що актуальність цих висновків з подальшим поширенням пандемії стає ще нагальнішою.

Ефективна організація дистанційного навчання

  1. Розбудова онлайн-інфраструктури. Профільні комітети мають розробити динамічні стратегії дистанційного навчання. Очевидно, що в країнах, де вільний доступ до сучасних інформаційних технологій утруднений, найшвидше та найдешевше трансформувати навчальний процес можна в радіо- чи телеосвіту. Однак у середньостроковій перспективі варто розвивати онлайн-навчання — така інвестиція матиме свої переваги й у післяпандемічних нормалізованих умовах.
  2. Координація з органами охорони здоров’я.Тісна співпраця в питаннях профілактики COVID-19 повинна сприяти дієвому навчанню учнів, батьків, вчителів та широкої громадськості дотримання заходів з недопущення поширення хвороби.
  3. Перегляд навчальних цілей.Освітня стратегія повинна бути спрямована на те, щоб забезпечити ефективне здобуття освіти. Проте слід тверезо оцінювати перспективи досягнення визначених цілей навчання й переглянути пріоритети, виходячи з реальних дистанційних можливостей.
  4. Баланс у користуванні ґаджетами.Варто знайти здоровий компроміс між навчальними вимогами та збільшенням часу перебування перед екраном. Бажано також надавати фахові рекомендації батькам та учням щодо виваженого позанавчального користування інтернет-ресурсами, соціальними мережами, телебаченням та відеоіграми.
  5. Інтерактивність навчання.Потрібно впроваджувати такі системи дистанційного навчання, які надають учням максимальні можливості для різних форм активної реакції й залучення. Розроблення шкільних мереж та професійних онлайн-спільнот, де б учні, вчителі та батьки ефективно взаємодіяли в режимі реального часу, є гарною інвестицією в майбутнє.
  6. Підвищення ролі вчителя.Коли зникає доступ до фізичного середовища шкіл з розбудованою навчальною інфраструктурою, роль вчителя в успішному навчанні стає ще вагомішою. Адже тільки він відповідає за спрямування й керування учнями, змістовне наповнення та форми онлайн-занять.
  7. Професійна співпраця та саморозвиток.Вчителі повинні навчитися швидко відповідати на виклики, спровоковані пандемією. Для цього їм слід надати максимальний доступ до профільних інтернет-платформ та кураторських освітніх ресурсів. Професійному розвиткові сприятиме також налагодження партнерських відносин між школами та ВНЗ.
  8. Стандартизація каталогів освітніх ресурсів.Марно сподіватися, що кожен вчитель розроблятиме власні онлайн-інструменти для роботи, а тому важливо створити каталоги якісних освітніх ресурсів, що відповідають національним стандартам освіти.
  9. Зв’язок освітніх закладів із сім’ями.Багато закладів освіти надають сім’ям разом з освітніми також і соціальні послуги. Важливо, щоб цей зв’язок не було втрачено в нових умовах. Якщо ж їхнє дистанційне надання неможливе, варто розробити механізми монетизації таких послуг.
  10. Комунікаційна стратегія.Спілкування із сім’ями має бути пріоритетом комунікаційної стратегії системи освіти. Батьки повинні вчасно дізнаватися про все, що вони можуть зробити для підтримки своїх дітей та їхнього ефективного навчання.
  11. Гнучкість нормативно-правової бази.Вимушене соціальне дистанціювання створює непереборні перешкоди в певних аспектах освіти. Наприклад, для атестації вчителів чи проведення інструктажу учнів з техніки безпеки. Отже, вирішення цих ситуацій потребує більшої гнучкості нормативних вимог.
  12. Перекваліфікація.Залучення батьків до навчального процесу та набуття ними нових компетенцій може стати позитивним фактором їхньої майбутньої професійної перекваліфікації. Системна робота в цьому напрямі допоможе вирішити проблему нестачі вчителів у регіонах і підтримати домогосподарства, чиї доходи внаслідок кризи істотно скоротилися.
  13. Реінтеграція на ринку праці.За умов жорстких обмежень відбувається стрімке переорієнтування економіки, суттєвих змін зазнає і ринок праці. Тому уряд в співпраці з приватним сектором має завчасно подбати про майбутню реінтеграцію великої кількості працівників за допомогою напрацьованих інструментів інтернет-навчання.

Потрібна допомога в організації дистанційного навчання?

Звертайтеся до менеджерів і методистів B-Pro! Ми допоможемо вам обрати сучасні технологічні рішення для комплексної організації навчального процесу дистанційно. Приєднуйтеся до спільноти B-Pro в соцмережах та завжди залишайтеся на зв'язку!

 

 

Схожі статті

Поради від вчителів та методистів практиків

Як використовувати цифровий бездротовий датчик температури? Ідеї для дослідів і STEM-проєктів...

Поради від вчителів та методистів практиків

Як підготувати учнів до ЗНО з математики 2021? Скористайтеся корисними порадами від вчителя-практика...

Поради від вчителів та методистів практиків

7 освітніх тенденцій 2021: зміна ролі вчителя, STEAM-підхід і нові технології в навчанні