0
Кошик 0 грн

Особливості української інклюзивної освіти — новий порядок організації навчання

Матеріал має архівний характер і описує порядок організації інклюзивного навчання, що діяв у 2022–2026 роках. Із 1 серпня 2026 року застосовується нова редакція Порядку, затверджена постановою КМУ №129 від 5 лютого 2026 року.

Із 1 січня 2022 року до 31 липня 2026 року організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснювалася відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №957 від 15 вересня 2021 року.

Упровадження інклюзивної освіти в українських школах є важливим питанням для дітей з особливими освітніми потребами, їхніх родин і суспільства загалом. У матеріалі розглядаються правила розподілу учнів за класами відповідно до рівнів підтримки, які застосовувалися у 2022–2026 роках.

Індивідуальний диференційований підхід до організації інклюзивного навчання

За словами Міністра освіти і науки України С. Шкарлета, для забезпечення рівного доступу до якісної освіти за найкращими світовими стандартами у школах почнуть впроваджуватися рівні підтримки відповідно до індивідуальних потреб та можливостей учнів з особливими освітніми потребами. Такий диференційований підхід змінює філософію надання освітніх послуг дітям з ООП на індивідуальну модель підтримки, командне визначення освітньої траєкторії, тісну взаємодію з сервісами інклюзивно-ресурсних центрів, а згодом і фінансування за принципом "за реальною потребою".

На думку Міністра, такі зміни позитивно вплинуть на підвищення якості інклюзивного навчання школярів з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти та допоможуть школам покращити процес організації та якість такого навчання.

Яким чином це відбуватиметься на практиці? Пропонуємо детальніше розглянути три типові варіанти.

У закладі освіти є кілька класів зі здобувачами освіти одного року

У такому випадку учні розподіляються пропорційно між такими класами з урахуванням обсягу тимчасової або постійної підтримки учнів з ООП наступним чином:

  • учні, які потребують першого рівня підтримки, розподіляються між класами без урахування кількості таких осіб;
  • в одному класі має бути не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;
  • не більше двох учнів, які потребують третього рівня підтримки;
  • не більше трьох учнів, яким потрібен другий рівень підтримки.

Нагадаємо, що існує п'ять рівнів підтримки учнів з ООП

Яка саме допомога потрібна учням з особливими потребами на різних рівнях?

  1. Перший рівень: в учнів виникають незначні, поодинокі труднощі, які можна подолати зусиллями закладу освіти. У випадку, якщо таких зусиль буде недостатньо, батькам рекомендують звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб. І завдяки оцінкам профільних фахівців буде визначено, чи достатнім є перший рівень підтримки під час освітнього процесу для цього конкретного учня, а чи він потребує допомоги на іншому рівні.
  2. Другий рівень: учні мають труднощі ІІ ступеня прояву (труднощі легкого ступеня прояву).
  3. Третій рівень: учні мають труднощі ІІІ ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву).
  4. Четвертий рівень: учні з ООП, які мають труднощі тяжкого ступеня прояву.
  5. П'ятий рівень: учні з труднощами найважчого ступеня прояву.

Клас-комплект або з'єднаний клас

До класу-комплекту учні зараховуються без урахування кількості осіб з ООП.

Клас-комплект або з'єднаний клас — це різновікова група дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами, які навчаються за визначеним робочим навчальним планом і програмою згідно з розкладом занять. 

У закладі освіти лише один клас зі здобувачами освіти одного року

У цьому випадку, а також якщо в населеному пункті діє лише один заклад освіти, то учні розподіляються між класами без урахування осіб, що потребують підтримки.

Новий Порядок також наголошує, що умови для здобуття освіти учням із ООП на рівні з іншими здобувачами освіти мають створювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти. На практиці це повинно відбуватися шляхом фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти; організації транспортування учнів до та з закладу освіти; забезпечення доступності території закладів освіти та створення універсального дизайну шкіл.

Крім того, заклади освіти з інклюзивними класами мають отримати належне забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу всім дітям опанувати освітню програму, та допомогу з облаштуванням сучасної ресурсної кімнати та медіатеки.

Залучення фахівців для надання корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг (допомоги) відповідно до потреб учнів з ООП може здійснюватись як з-поміж працівників закладу освіти, так і з допомогою додатково залучених сторонніх спеціалістів, і також входить до обов'язків органів державної влади й місцевого самоврядування та власне шкіл.

Схожі статті

News Name
Актуальна інформація про законодавство НУШ
Підвищення кваліфікації вчителів у 2026 році: вимоги програми «Гроші ходять за вчителем»

Розглядаємо вимоги до програм підвищення кваліфікації педагогів у межах проєкту «Гроші ходять за вчителем»: напрями навчання, мінімальний обсяг, оцінювання результатів і правила для провайдерів освітніх послуг.

News Name
Актуальна інформація про законодавство НУШ
Професійна освіта в Україні у 2023 році: вступ, спеціальності та перспективи

Архівний огляд професійної освіти в Україні станом на 2023 рік: переваги навчання у профтехах, умови вступу, необхідні документи, популярні робітничі спеціальності та перспективи працевлаштування.

News Name
Актуальна інформація про законодавство НУШ
Порядок організації інклюзивного навчання у школах у 2022–2026 роках

Архівний матеріал про організацію інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти у 2022–2026 роках: рівні підтримки учнів з особливими освітніми потребами, формування класів і необхідне забезпечення.